Зовнішньо-економічні звязки України

шляхів корінного поліпшення структури торгівлі з Росією, збільшення експорту товарів у противагу імпорту енергоносіїв.

2.2. Відносини з прикордонними державами та рештою країн СНД

Україна як незалежна країна знаходиться в геополітичному торговельному просторі 10 прикордонних держав: Росії, Польщі, Білорусії, Словаччини, Болгарії, Угорщини, Румунії, Туреччини, Грузії. Це величезний потенційний ринок збуту української продукції. З цими країнами Україна має загальну границю, а з Туреччиною і Грузією - морську в акваторії Чорного моря.

У 2000 році (табл.2.2) 83% українського товарообігу приходилося на всі інші 9 країн, у тому числі по експорті 78,5% і 21,5%, а по імпорті - 74,5% і 25,5%. Тим часом у 9 країнах проживає 167,2 млн. чоловік населення, що на 11,5% більше, ніж у Росії. Україна явно недооцінила потенційні можливості цих країн у розширенні торгово-економічних відносин, у зміцненні своєї економіки. Відновлення раніше існуючих у рамках РЕВ (Рада Економічної Взаємодопомоги) економічних зв'язків і їхнє значне розширення країн є для України об'єктивною необхідністю. Через простір цього ринку Україна може просувати свої товари на інші ринки.

Табл. 2.2 [“Статистика України”,2000,№6 – стор.67]

ТОВАРООБІГ УКРАЇНИ З КРАЇНАМИ КОЛИШНЬОГО СРСР ТА ПРИКОРДОННИМИ ДЕРЖАВАМИ (млн.$)

Країна Товарообіг Експорт Імпорт Сальдо

Болгарія 163,2 82,9 80,3 2,6

Туреччина 220,7 198,9 21,8 177,1

Румунія 96,8 72,0 24,8 47,2

Росія 10 856,3 5 027,3 5 829,0 -801,7

Бєларусь 662,7 426,7 236,0 190,7

Молдова 169,7 130,4 39,3 91,1

Угорщина 294,2 177,2 117,0 60,2

Словаччина 224,5 149,7 74,8 74,9

Польша 367,9 130,9 237,0 -106,2

Грузія 16,5 11,2 5,3 5,9

Україна, як одна із засновниць Співдружності незалежних держав, розвиває співробітництво з країнами – учасницями СНД відповідно положень угоди про Співдружність незалежних держав із застереженнями до неї, зробленими Верховною Радою України.

Україна виступає за розвиток найширших торговельно-економічних та інших зв’язків між країнами СНД на засадах суверенного партнерства, рівноправності і взаємовигоди. Вона відстоює позиції збалансованої господарської діяльності в рамках СНД як необхідного етапу на шляху запровадження цивілізованих форм розвитку інтеграційних процесів. Визнаючи потребу тісної економічної взаємодії в рамках СНД, Україна виходить з того, що нагальною потребою сучасного етапу є перегляд старих і перехід до нових форм інтеграції, які б сприяли якнайшвидшому входженню України та інших заінтересованих країн СНД в европейську і світову економічну систему. Адже саме з країнами СНД Україна мала (і має) дуже тісні економічні – торгівельні – зв’язки.Так, наприклад, Білорусь є постачальником шин, вантажних автомобілів, тракторів, шиферу, скреперів, пасажирських ліфтів, деревно-волокнистих плит; Казахстан – цементу, бавовни (як і Туркменістан, Киргизстан, Узбекистан); Азербайджан – авіаційного бензину; Туркменістан - природного газу.

Географічно близькі держави разом з деякими прикордонними країнами є своєрідним мостом між Україною та заходом Європи. Україна прагне розвивати з ними повномасштабні дружні відносини. Таке співробітництво розширюватиме смугу стабільності і миру навколо України, сприятиме її утвердженню як впливової європейської держави, торуватиме шляхи до широких політичних, економічних, культурних, наукових, гуманітарних стосунків з Центральною, Північно-Східною Європою. Розгалужені і стабільні стосунки України з географічно близькими державами є необхідною умовою повноцінного інтегрування України у сім’ю європейських народів, її активної участі в регіональному і субрегіональному співробітництві.

2.3. Зв’язки з іншими країнами світу

Розбудова стосунків з західноєвропейськими державами створить умови для відновлення давніх політичних, економічних, культурних, духовних зв’язків України з європейською цивілізацією, прикорення демократизації, проведення ринкових реформ та оздоровлення національної економіки. Таке співробітництво стане надійним підгрунтям для розширення участі України в європейських структурах та майбутнього інтегрування її господарства до загальноєвропейського і світового економічного простору. В цьому контексті особливе значення для України мають відносини із Сполученими Штатами Америки. Серед основних напрямків регіонального співробітництва України в Європі перераховуються такі пріоритети в цій галузі: діяльність у рамках Наради з безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ), участь в Раді Північноатлантичного співробітництва та Північноатлантичної асамблеї, розвиток контактів з Радою Європи та іншими європейськими структурами.

Україна розвиває двосторонні відносини з азіатськими, африканськими, латиноамериканськими державами, а також країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Просування товарів України на ринки ЄС і ЕАСТ проходить на превелику силу в зв'язку з наявністю тарифних бар'єрів, експортних обмежень, антидемпінгового регулювання. У 2000 році в порівнянні з 1999 роком Україна збільшила свій експорт у країни ЄС на 41,1%, а імпорт - на 96,6%. У торгівлі з цими країнами виявилася повна безперспективність орієнтації на експорт сировини і виробів первинного ступеня переробки. Структура експорту України залежить від реалізації економічної програми уряду, орієнтованої на розвиток сучасного машинобудування, металургійної, хімічної промисловості. На ринку ЄС варто взяти курс на максимально швидке адаптування вітчизняного виробництва до економічних реалій сучасного ринку. На замітку варто взяти досвід Японії, Південної Кореї, Тайваню по енергозбереженню й умінню робити продукцію з мінімальними витратами, конкурентно здатну на цьому регіональному ринку. Без цього Україна не зможе успішно інтегруватися в ЄС і світову господарську систему.

У торгівлі України з країнами ЄС видна її незбалансованість. Якщо в 1999 році пасивне сальдо по экспортно - імпортних операціях спостерігалося тільки з 4 країнами (ФРН, Франція, Нідерланди, Данія), то в 2000 році до цих країн приєдналося ще 4 держави: Великобританія, Люксембург, Ірландія, Греція, або 2/3 складу країн ЄС. За два роки торгівлі з країнами ЄС Україна втратила у виді пасивного сальдо $483,4 млн.

У 2000 р. у порівнянні з 1999 р. показники торгівлі України з країнами ЄАВТ(рос.-ЕАСТ) – Європейської Асоціаціїї Вільної Торгівлі - погіршилися: обсяг товарообігу скоротився на 20,4%, а імпорт збільшився на 14,5%, що прищепило до пасивного сальдо в $40,6 млн. Як відомо, країни ЄАВТ із 1 січня 1993 року одержали від ЄС режим найбільшого сприяння в торгівлі, що створило умови для вільного пересування між ЄС і ЄАВТ капіталів, товарів, послуг, робочої сили.

Україна повинна враховувати інтеграційні процеси в країнах Азії, Азіатсько-Тихоокеанського Регіону (АТР). Там набирає силу таке об'єднання держав у загальний ринок, як АРЕС (Аsia and Pasifics Economics Corporation) у складі 15 держав, створене в 1989 році. У це угруповання входять країни АСЕАН, НИК(рос.-НИС) і такі розвинуті країни як Японія, США, Канада, Австрія, Нова Зеландія, а також Китай. Цей регіональний ринок самий великий, з величезними природними багатствами, де проживає близько 40% населення земної кулі, виробляється більш 50% ВНП світу. Україна на цьому ринку робить тільки перші кроки. У 1999 році товарообіг України з країнами цього ринку склав $21543,8 млн., у тому числі з країнами АСЕАН - $318,8 млн., з Китаєм - $428,4 млн., з НИК- $210,5 млн. і розвитими індустріальними країнами - $1136,8 млн. Імпорт України склав $580,7 млн. при позитивному зовнішньоторговельному сальдо в $993,1 млн. До Туреччини, США, Німеччини, Китаю, Італії, Польщі та Болгарії експортувалося біля третини товарів. Імпортні надходження з Німеччини, Туркменістану, Білорусі, Казахстану, США, Італії та Польщі разом становили біля 30%.

Щоб затвердиться на цьому ринку, Україна повинна постійно стимулювати торгівлю з країнами АТР. На цьому ринку знаходить збут продукція хімічної промисловості і насамперед, добрива, прокат чорних металів, електроустаткування, зварювальні апарати, газові турбіни, транспортні засоби, визначені види продукції АПК. Перспективними товарами на ринку АРЕС можуть бути високоякісна продукція машинобудування, суднобудування, електроніка.

Україна здійснювала торгівлю і з країнами такого великого ринку як НАФТА, куди входять США, Канада, Мексика. Це ринок високих технологій. Загальний товарообіг України з країнами НАФТА в 1999-2000 р. склав $1441,8 млн., у тому числі 86,1% приходиться на США, 13,6% - на Канаду і тільки 0,3% на Мексику. Торгово - економічні відносини України з країнами НАФТА різко відрізняються, а з Мексикою знаходяться в зародковому стані. Україна здатна робити товари, що могли б знаходити збут у Мексиці. Мексика має попит на енергетичне устаткування, продукцію хімічної промисловості, машинобудування, суднобудування.

Однією з міжнародних фінансово-економічних організацій є Генеральна угода о тарифах і торгівлі – ГАТТ, яку було укладено ще в 1948 році 22 країнами світу. Тепер до ГАТТ входить 110 держав, тобто більша частина країн світу. Україна також подала свою заяву на вступ до ГАТТ.

Система ГАТТ грунтується на чотирьох принципах.

1. ГАТТ – це свого роду «клуб» країн, що тяжiють до розширення торговельних зв'язків одна з одною. Членство в цьому «клубі» добровільне: нікого не примушують приєднуватися до системи ГАТТ. Коли якась країна виявляє бажання вступити до «клубу», вона має визнати правила міжнародної торгівлі, які діють у ньому.

2. Країни, які належать до ГАТТ, надають усім іншим